| ||||||
Віктор Обдуленко
-
член НСЖУ
 |
"Перше завдання історії — утриматись від обману,
друге — не приховувати правди, третє —
не давати ніякого приводу
запідозрити
себе в упередженості ворожнечості".
Марк Тулій
Цицерон
від пересічного громадянина України.
ВІДОМЕ ПРО НЕВІДОМЕ
Шановні
депутати і люди України!
Пройде ще деякий час, перш ніж історія привідкриє свої таємниці і люди знайдуть відповіді на запитання: "Що з нами трапилося? ", "Які сили змусили нас зубожіти і вимирати?", чому сьогодні рабіновичі, шлаєни, москалі, саприкини та інші можуть безсоромно вказувати українському народу, як йому жити, і проти здорового глузду, докладаючи неймовірних, неправедних зусиль намагатися закрити наймасовішу газету українських селян "Сільські вісті" і не тільки це. Та вже сьогодні, перегортаючи відомі сторінки історії, ми знаходимо перші відповіді.
Ще гриміли залпи другої світової війни, а в ідеологічних штабах імперіалізму вже нагромаджувалися нові плани руйнування СРСР. Висхідним планом цих пунктів було те, що у відкритій війні перемогти Радянський Союз неможливо. Таке визнання стверджувалось під впливом перемог, отриманих радянським народом над європейським фашизмом і японським мілітаризмом. Саме такий мотив лежить в основі міркувань колишнього директора Центрального розвідувального управління США Аллена Даллеса, опублікованих ще в 1946 році в його книзі "Мистецтво розвідки" ("Молода гвардія ", № 3, 1993 р.)
" ...Закінчиться війна, все якось уляжеться, влаштується. І ми кинемо все. Все золото, всю матеріальну потужність на обдурювання людей. Посіявши там (в СРСР) хаос, ми непомітно підмінимо їх цінності фальшивими і змусимо їх у ці фальшиві цінності вірити. Як? Ми знайдемо своїх однодумців... своїх союзників і помічник! у самій Росії (тобто в СРСР, а значить і в Україні. Примітка автора). Епізод за епізодом розігруватиметься грандіозна за масштабом трагедія загибелі найнепокірнішого на Землі народу, остаточного незворотного згасання його самосвідомості. З літератури і мистецтва ми, наприклад, поступово витравимо соціальну сутність, відучимо художників, відіб'ємо бажання займатися відображенням, дослідженнями тих процесів, які відбуваються в глибинах народних мас.
Література, театри і кіно - все відбиватиме та прославлятиме найцийніші людські почуття, Ми всіляко підтримуватимемо, підноситимемо так званих художників, які насаджуватимуть і втокмачуватимуть у людську свідомість культ сексу, насильництва, садизму, зради - одне слово, всілякої аморальності. В управлінні державою ми створимо хаос і безладдя.
Ми будемо непомітно, але активно і постійно сприяти самодурству чиновників, хабарництву, безпринципності. Бюрократизм, тяганина будуть вважатися як доброчесність... Чесність і порядність висміюватимуться і нікому не будуть потрібні, перетворяться на пережиток минулого... Хамство і нахабство, пияцтво і наркоманія, тваринний страх один перед одним і безсоромність, зрада, націоналізм і ворожнеча народів, перш за все ворожнеча і ненависть до російського народу - усе це ми спритно і непомітно культивуватимемо, все це забуяє махровим цвітом.
І лише дехто з небагатьох здогадуватиметься і навіть розумітиме, що відбувається... Але таких людей ми поставимо в безпорадне становище, перетворимо на посміховисько, знайдемо спосіб їх оббрехати, оголосити покидьками суспільства. Будемо виривати духовне коріння ... опошлювати і знищувати основи народної моралі. Ми розхитуватимемо таким чином покоління за поколінням ... ми боротимемося за людей з дитячих, юнацьких літ, завжди головну ставку робитимемо на молодь, розкладатимемо, розбещуватимемо її. Ми зробимо з молодих людей шпигунів, космополітів. Ось так ми вчинимо ".
Кошмарний, страшний план, кожний рядок, кожне слово якого стверджує правильність заклику незабутнього Юліуса Фучика: - "Люди - я любив вас. Будьте пильними". І чи не нагадує вам, що наша сьогоднішня дійсність майже стовідсотково йому відповідає, нагадуючи про те, що нами сьогодні керують "агенти впливу " займаючи неабиякі посади в керівництві. Та повернемося до наступних документів.
Ідеї А.Далласа отримали конкретизацію в п'яти положеннях доктрини колишнього
Президента США Е.Кеннеді ("Товариш", № 3, 1996р.), який сказав: "Ми не зможемо
перемогти Радянський Союз в звичайній війні. Це неприступна фортеця. Ми можемо
перемогти іншими методами: ідеологічними, психологічними, пропагандою,
економікою". Перед відповідними службами США були поставлені такі напрямки дій:
доводити, що СРСР є остання імперія на Землі, яка повинна впасти, звільнивши
свої "колонії"
доводити, що СРСР і Німеччина в війні були в однаковій мірі агресорами;
не допускати виконання нароблених соціальних програм - цієї головної переваги
радянського ладу, для чого провокувати гонку озброєнь;
розпалювати на території СРСР національні та релігійні конфлікти;
нарешті, постійно давати собі раду тим, що жодне з цих завдань не може бути
виконаним, якщо не буде зруйнована КПРС і якщо не впровадитись у радянські
засоби масової інформації, поступово оволодівши ними повністю"
І такі заволоділи ! Майже...
Зрозуміло, що ніякі хитромудрі плани імперіалізму не змогли би похитнути Радянський Союз, якби його керівництво своєчасно здійснило продумані господарські реформи і демократизувало громадське - політичне життя, забезпечило би впровадження ленінських принципів федералізму в державному будівництві, при якому союзні республіки отримали би реальний суверенітет, а великі переваги соціалізму були б реалізовані в повній мірі.
На жаль кращим побажанням радянського народу не довелося здійснитись. Не допоміг навіть референдум 17 березня 1991 року. Якщо хрущовсько-брежнєвська політика останніх років своєю нетерпимістю, непослідовністю і бездіяльністю привела країну до економічного застою, то горбачовсько-яковлівське керівництво пішло на пряму зраду і в ролі агентів впливу імперіалізму створили передумови для реалізації планів руйнації соціалістичної системи. В основі цих планів були розрахунки на встановлення американського світового господарювання.
З директиви НСДД-75, 1983 рік. "США повинні прикласти всі сили у прагненні розвалити СРСР, що привело би не тільки до силового переділу світу, але і глобалізації американської сфери впливу і встановленню американського світового господарювання...
Основна політична мета - дестабілізація, і в кінцевому рахунку, руйнування СРСР при допомозі масованих підривних операцій і великих грошових субсидій "п'ятій колоні".
Отже, "холодна війна " завершилась. Ось з яким одкровенням підводив її підсумки відомий політолог, колишній радник Президента США з національної безпеки Збігнев Бжезинський: "Холодна війна закінчилася перемогою однієї сторони і поразкою іншої. Цією реальністю не можна нехтувати, незважаючи на те, що такий висновок, справді, заторкне почуття м'якосердечних осіб на Заході і деяких колишніх керівників переможеної сторони. Це не має значення, оскільки важливіше за все те, що СРСР розвалився і Центральна Європа представляє зараз геополітичний вакуум. Колишня Радянська Армія демобілізується і вже деморалізована. Єдність власне Росії може вже скоро опинитись під питанням, Економічна і навіть політична доля того, що не так давно було грізною наддержавою, зараз все більше переходить під фактичну західну опіку. Капітуляція відбулась в Парижі 19 листопада 1990 року, коли колишній радянський лідер Горбачов прийняв умови переможців щодо об'єднання Німеччини, замаскувавши його для власного народу словами "найважливіша подія". Через рік і самого його скинули після мовчазної згоди щодо розвалу СРСР... Від нині на території колишнього СРСР будуть офіційно впроваджуватись ідеологія і характерні риси сторони, що перемогла".
І як тут не згадати віщі слова Олександра Морози: "Той не має серця, хто не жалкує за СРСР, і той не має голови, хто думає, що його можна повернути ".
Цікаве визнання колишнього директора ЦРУ Р.Гейтса " Ми знали що вас можна зруйнувати тільки з середини, але навіть ми не чекали, що це буде так кошмарне ".
Виникає цікаве питання. Чи не тому сьогодні так "кошмарне" на нашій незалежній Україні, де продовжується кравчуковсько-кучмівська вакханалія, і за діяльністю деяких провладних особистостей вистромлюються "американські роги"? (Тарасюк, Герцюк, Ющенко та інші).
А ось, що сказав колишній державний секретар Бейкер у звіті Конгресу США після його поїздки по республіках СНД в 1992 році ("Аль-Коде", 20 липня 1993 р.):"Ми витратили трильйони доларів за останні сорок років, щоби отримати перемогу в "холодній війні" проти СРСР".
Оцінюючи результати розвалу СРСР, Президент США Б.Клінтон в директиві № 13 (лютий 1993р.) визначає завдання: "...розповсюдження " доктрини Монро" (Америка для американців) на територію колишнього СРСР.... Мета НАТО в майбутньому - ввести миротворчі сили в регіони етнічних конфліктів і прикордонних непорозумінь від Атлантичного океану до Уральських гір ".
А ось установки з доповіді Б.Клінтона Конгресу США (липень 1994р.)"
Стратегія національної безпеки США ". "Необхідне американське лідирування і після закінчення "холодної війни", щоби ефективніше захищати національні інтереси США. Найважливішими в цьому є збройні сили США, в тому числі ядерні засоби, які повинні бути в стані поражати широкий спектр цілей, що мають для політичних і військових лідерів інших держав істотне значення".
Ці установки закріплені в директивах в галузі оборони США на 1994 - 1998 фінансові роки: "США встановлюють такий світопорядок, в якому найбільш розвинені держави не повинні прагнути кинути виклик лідируючій ролі США і змінити політичний і економічний порядок що склався ".
На складностях сучасних українське -російських стосунків лежить рука все тих же США і розвиненої "сімки". Їх головна турбота - не допустити зближення слов'янських та інших народів колишнього СРСР. Звернемося до виписки з документу оборонного планування, підготовленого одним з розробників американської зовнішньої політики Паулем Вольфовичем, що була опублікована в газеті "Нью-Йорк Таймс" 8 березня 1992 року: "Наша головна мета - не допустити відновлення нового конкурента де б то не було на території колишнього Радянського Союзу або в іншому регіоні, який представляв би загрозу для США того рівня, який представляв Радянський Союз".
На обслуговування планів світового імперіалізму націлені праці вчених Римського клубу. Зверніть увагу, як виглядає сценарій для слов'янсьтва і країн "третього " світу, розроблений вченими цього клубу.
Наприкінці 70-х років в США вийшла книга Гериана Кана, Уільяма Брауна і Леона Мартеля "Наступні 200 років" (Сценарій для Америки і всього світу). В книзі "прогнозується" відставання "третіх" країн (до них сьогодні відкинуті і всі народи республік колишнього СРСР), перетворення їх в сировинний придаток і слуг "високорозвиненої" сімки. Автори вільно заявляють: хтось же повинен виконувати саму брудну і не цікаву роботу? Це повинні робити люди, які розвинені менше, ніж інші. Подібне повинні виконувати і слаборозвинуті країни, покликання яких виконувати ту роботу, яку не захочуть робити більш розвинені країни; збирання і утилізація сміття (останнє повинне виконуватись на територіях цих країн, які перетворюються на смітник для "передових" країн) і іншу чорнову роботу".
Ще більш цинічні роздуми Донели і Деніса Медоузів в їх книзі "За границями", що видана від імені Римського клубу в кінці 1992 року, "Турбуючись " про виживання людства в наступному XXI сторіччі, вони пропонують:
Скоротити населення планети до середини XXI сторіччя так, щоби залишилося не більше 1 мільярда осіб (само собою зрозуміло за рахунок тих же непотрібних "третіх" країн, серед яких особливе місце надається слов'янським народам. Є відомості, що їм визначені вже відповідні "квоти": для Росії до 2020 року не більше 50 млн. осіб, Україні - до 10 млн., Білорусії - не більше 3-х млн. і т.д.)
Країни цього ж третього світу не повинні розвивати у себе промисловість за типом "високорозвинутої сімки" і перейти на "зелені технології "(іншими словами харчуватись підніжним кормом як скотина).
Люди цих країн повинні гранично обмежити матеріальне споживання і зосередитись в першу чергу на духовному споживанні"
Про яке духовне споживання може іти мова, коли сьогодні з потурання США, територію країни заполонили молитовні доми протестантського віросповідання. Іде повальне будівництво храмів і храмиків різного віросповідання, а національна, патріотична духовність занепадає.
Радянський Союз, наречений колишнім Президентом США Р. Рейганом "імперією зла", зруйнований, але утвердилась реальна імперія зла в особі американського імперіалізму. Важливим провідником американської політики в Україні є Міжнародний Валютний Фонд, 51 відсоток активів якого є власністю США. Його кредити, яких ледве стає на погашення іноземних боргів Україні, даються під обов'язок керівництва нашої держави скоротити видатки на соціальні потреби населення, на датування сільського господарства. Ці умови тримають під прицілом економіку. Адже скорочення купівельної спроможності людей, зменшення дотації виробництву ведуть до руйнування промислових і сільськогосподарських підприємств і їх повної зупинки. А все це розчищає шлях колоніальним товарам, які все більше заповнюють наш ринок. Зупиняються заводи і фабрики, падає виробництво сільськогосподарської продукції. За все це розплачується народ України. В останні роки визначилася стала тенденція до перевищення смертності над народжуваністю. Цинічні роздуми Донели і Дениса Медоузів втілюються в наше життя...
Не можна стверджувати, що у всьому скоєному в останні роки з народом України винні тільки зовнішні сили - багато що спричинили ми самі через байдужість, зневіру у будь яку політику, сподівання, що нехай хтось бореться, а наша хата з краю. Відсутність досвіду, а вірніше недостатня згуртованість опозиції, слаба підтримка пересічним громадянином цільових дій опозиції, негативно позначаються на нашому житті. Зусилля світового імперіалізму нанесли велику шкоду нашому життю. Ці дії завершились розвалом СРСР, руйнацією економіки нашої держави, яка за даними Дойчебанку в 1990 році була найбільш пристосованою з республік СРСР до самостійного функціонування і розвитку, що в свій час активно стверджували рухівці. Згадані дії створюють складності на шляху утвердження української державності, уповільнюють її рух до прогресу. Але вони не можуть загасити незбориме прагнення нашого народу створити квітучу суверенну державу, ім 'я якій - УКРАЇНА. Для того, щоб це сталося, треба в першу чергу навести порядок в нашому парламенті - Верховній Раді, Саме цей законодавчий орган, відкинувши політичні і провладні хитрощі, повинен бути зацікавлений в найскорішому морально - економічному, соціальна - захищеному суспільстві. Відстоювати главенство Закону, на захист пересічного громадянина і держави. Створити передумови прозорої влади, при збережені демократичних засад в будівництві держави. Щоб кожна людина любила ту землю, на якій живе і з гордістю могла сказати: Я українець в Україні!
Р. S. Закінчивши писати Вам цього листа мені до рук припав ще один документ який на мій погляд на сьогоднішній день ще більше розкриває нашу залежність від США.
Подаю мовою оригинала, як надруковано в газеті "Киевские новости" от 14 февраля 1997 г.
"Мы позволили..." (Из выступления Била Клинтона на секретном совещании начальников штабов 24 декабря 1995 г.) "...мы добились того, что собирался сделать Президент Трумен с Советским Союзом посредством атомной бомбы. Правда, с одним существенным отличием: мы получили сырьевой придаток, а не разрушенное атомом государство, которое было бы нелегко воссоздать.
... Да, мы затратили на это многие миллиарды долларов, но уже сейчас близки к тому, что у русских называется "самоокупаемостью". За четыре года мы и наши союзники получили различного строительного сырья на 15 миллиардов долларов, сотни тонн золота, значительные поставки драгоценных камней й т. д.
Под несуществующие проекты нам переданы за ничтожно малые суммы свыше 20 тыс. тонн меди, почти 50 тыс. тонн алюминия, 2 тыс. тонн цезия, весомые поставки бериллия, стронция й т. д.
... При помощи наших друзей создать такие предпосылки, чтобы в парламентской гонке были поставлены все мыслимые и немыслимые преграды для левых партий. Особенное внимание уделять президентским выборам (нынешнее руководство этой страны устраивает нас во всех отношениях), и поэтому нельзя скупиться на расходы - они принесут свои положительные результаты.
... Даже незначительное "полевение " нынешнего президента не означает для нас поражения - это будет лишь ловким политическим трюком.
... Если нами будут решены эти две задачи, то в ближайшее десятилетие предстоит решение следующих проблем: расчленение России на мелкие государства путем межрегиональных войн, подобных тем, что были нами организованы в Югославии; ...
... Да, мы позволили России быть державой, но не империей, Империей будет одна страна - Соединенные Штаты Америки".
Концентруючи Вашу увагу на підібраному матеріалі, мені хотілося, щоб Ви і кожний громадянин України пройнявся думкою про те, що тільки сам він, власним розумом і власною працею захистить себе від посягань іноземного капіталу та власних нуворишів.
І навіть Ви, маючи звання Народного депутата, є пересічні громадяни країни. тільки з підвищеними обов'язками і відповідальністю.
В народі кажуть, що "політика брудна справа"... Що ж з цією думкою можна частково погодитись, але тільки з одним додатком " в брудних руках ". І якщо за час перебування в Верховній Раді дехто з вас і забруднив свої "руки " не чистою політикою, то є можливість очистити себе і руки, і наше суспільство від бруду, зібратися в одну єдину родину, щоб відродити нашу Україну.
В НАЗИДАНИЕ ПОТОМКАМ
Как полезно иногда заглядывать в свое прошлое, не обременяя себя ностальгией, а просто пообщаться с теми, кто был тебе дорог, и кто оставил добрый след в твоей душе. Так случилось и со мной. Заглянул на полку, где собрана поэзия, и рука потянулась к книге "Избранное", прекрасного русского поэта Людмилы Щипахиной. Перебирая знакомые страницы, взгляд остановился на стихотворении, которое, как нельзя точно определяет нравственное положение общества Украины, перешедшего рубеж XXI века, несмотря на то, что подчеркнуто вспоминается ХХ век. Подумайте!
Не мудрость мира, и не книги,
Какой немыслимый убыток! …
И, набухая, точно завязь
Так за посулы и за суммы
И даже в наши дни - хоть все же
И не скрещение идей,-
А просто страсть плести интриги
Замучила иных людей…
Еще в далекой старине
В закрытых спальнях фавориток
Рождались поводы к войне.
У мутной вспененной воды,
В умах незрелых - зрела зависть,
Глухим предвестником беды.
Плел кто-то каверзную нить.
Вершились судьбы. Лгали судьи.
Решалось: быть или не быть?
Не малый срок - двадцатый век,
От древних тех грехов не может
Освободиться человек…
1960 г.
И потому, обращаясь к народным депутатам, прошу: не переносите в новый век нечистоплотность старого. Постарайтесь из "тоталитарного" прошлого, в свою работу перенять: Совесть, Правду, Честность, Честь, Преданность светлым идеалам, украшавшим нашу жизнь. И пусть у каждого из нас были свои идеалы, в новой жизни ищите те, которые объединили бы нас, украсили перед человечеством, и вдохновили на стремление к общечеловеческому счастью!
пересічний громадянин України
Пенсіонер, Ветеран праці.
Ветеран Соціалістичної партії України
Віктор Олексійович Обдуленко
м. Чернівці.
