Роздуми про те, за що боровся та на що і як напоровся український уряд в епопеї з каналом через гирло Бистре Дунайського біосферного заповідника

В листопаді українські мас-медіа знов заголосили про судноплавство по гирлу Бистре. Причиною тому стало погодження даного проекту Секретаріатом Конвенції Еспо. Було б зрозумілим обурення в навколотранспортних колах, як би секретаріат цей проект не погодив. А, якщо навпаки, чого обурюватися?

А обурило наших транспортників те, що уряд України був змушений погодитися дотримувати при реалізації цього проекту вимоги Еспо. Саме на таких умовах Секретаріат відмовився від видачі Україні попередження, - яке в майбутньому могло потягти за собою економічні санкції з боку Євросоюзу. А дотримання положень цієї конвенції (як, до речі, і національного законодавства) для каналу на Бистрому рівноцінно припиненню.

"Украина отстояла Дунай?", "Украину вытесняют с Дуная", "Еврокомиссия поблагодарила Украину за сдачу национальных интересов", - лише деякі заголовки з приводу даної події. І які ж саме українські національні інтереси прищикнув Секретаріат Конвенції? Звісно, канал на гирлі Бистрому. Він, за цими публікаціями, і надприбутковий, і політичний, - який позбавляє румун монополії на судноплавство в дунайській дельті.

З цього приводу не станемо повторювати те, що п'ять років твердила про даний проект наукова та екологічна громадськість: про його екологічну шкідливість, збитковість і незаконність. Про це писалося безліч разів. І хто має вуха, очі та бажання, знає наші аргументи. А тим, хто не хоче це сприймати - ще двісті разів повтори - все одне не почують (хоча, ось остання заява з цього приводу - http://maidan.org.ua/static/news/2007/1214869276.html). Але на дечому слід зупинитися. *

1_ ЗАВДЯКИ СЕКРЕТАРІАТУ ЕСПО ЗАЙВІ ВИТРАТИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ЗМЕНШАТЬСЯ?

Стверджуючи прибутковість каналу на Бистрому транспортники зазвичай жонглюють сумами прибутків, які чомусь в різних повідомленнях дуже відрізняються друг від друга. Лишимо їх - ми все одне ці дані не перевіримо. Цікаво інше - чому при такій прибутковості Кабмін щороку виділяв на каналізацію Бистрого кошти, причому, чималі?

Транспортники, звісно, їх необхідність по-своєму обґрунтовують: то море штормило і замулило канал, то вода в Дунаї текла і замулила канал. Як в прислів'ї: "Що не пронос, то вс...чка!" - за будь-яких умов днопоглиблювачі знайдуть причину підгодуватися з державного бюджету. А якщо врахувати, що кошти, які витрачаються на днопоглиблювальні роботи, точно не підрахуєш, вирисовується і його головна економічна привабливість. Цей проект - справжня "чорна дірка", в якій може загубитися скільки завгодно коштів. Звичайно, якщо домовитися з тими, в кого на це є політична воля. А з часів Кучми жодний уряд не відмовлявся від каналу на Бистрому. *

2_ ДО АЛЬТЕРНАТИВ КАНАЛУ НА БИСТРОМУ КОНВЕНЦІЯ ЕСПО НЕ МАТИМЕ ВІДНОШЕННЯ.

І про політичність цього проекту. Звичайно, Україна, яка має вихід до Дунаю, має і претендувати на свою частку в транзиті суден по ньому. Але чому виключно по Бистрому? Є й інші альтернативи, наприклад, "проектгідробудівський" - через Жебриянську бухту. До речі, він знаходиться на такій відстані від кордону, що Конвенцію Еспо до нього не ніяк застосуєш. Але канал на Бистрому все одне всі ці роки був привабливішим для наших вищих посадовців. Лише останнім часом на альтернативу через Жебриянську бухту звернули увагу.

Тож, рішення Еспо дійсно ущемляє інтереси правлячої верхівки, бо завадить розбазарюванню бюджетних коштів. Але не слід прирівнювати їх інтереси до національних. Який українцям інтерес, щоб держбюджет перетікав в кишені спритників при владі? Взагалі хотілося, щоб наші керманичі розділяли "своїх та державних баранів", - хоча б так, як їх розділяв герой Мкртчана в "Кавказькій полонянці"! *

3_ ЯК УКРАЇНА З КОНВЕНЦІЄЮ ЕСПО ДОМОВЛЯЛАСЯ...

Інше питання в цьому ряді - здатність нашої влади об'єктивно оцінювати проекти, які вона лобіює. Сьогоднішня ситуація з Конвенцією Еспо є прямим наслідком саме її нездатності на таке сприйняття.

На аргументи проти даного проекту наші чиновники та підгодовані вчені готували формальні відписки, а проплачені мас-медіа забивали ними ефір. Для нашої влади ця проблема на рівні країни таким чином була вичерпана.

І так само, відписками, цю проблему стали вирішувати і на рівні конвенцій. Наприклад, конвенція після звернення до неї Румунії, пише: "За цим проектом у вас є такі і такі порушення". Наші, як і з громадськістю, серйозно не розбирають аргументи опонента, а просто відповідають: "Нема! Це не порушення!" (маючи на увазі: "Відв'яжіться! Ми самі собі царі! Що хочемо, то й воротимо! Доки при владі - ніхто нам не указ!"). "Угу", - каже конвенція. І на цьому "угу" і починається найцікавіше: для європейців воно - лише підтвердження, що відповідь була прийнята до уваги. А наші можновладці, які звикли чути лише самих себе та своїх піарщиків, сприймають його як згоду з ними.

Кожна конвенція діє за певною, протокольно прописаною, процедурою. І після "угу" вона за нею направляє своїх експертів - роздивитися стан проблеми на місці. В нашому випадку експерти підтверджують, що конвенція була порушена, а наші діячі твердять своє: "Не порушена! Експерти неправильні!". "Угу", - відповідає конвенція. Вона не сперечається з нашими посадовцями, а діє за процедурою. І це "угу" кожний також сприймає по-своєму.

Далі конвенція виносить перше попередження, наші відповідають: "Не винуватая я! Він сам прийшов!". "Угу", - каже конвенція. Далі йде друге попередження, третє, n-не, - на кожне наші діячі голослівно твердять, що вони не винуваті, - це все підступи ворожих румунів та їх запроданців. Нарешті, конвенція заявляє про намір надати "останнє китайське попередження", а за ним маячать санкції Євросоюзу. Це вже страшно. І тепер українські можновладці піджимають хвости, забувають своє "не винуватая я!", і погоджуються з висновками конвенції. Все.

З того, що Україна ледве не отримала сумнівний пріоритет першої країни, до якої були застосовані санкції за конвенцією Еспо, можна висновків і не робити, а просто звинуватити відомих "ворогів": румунів, їх "п'яту колону", тепер - і українську дипломатію. Що зараз і робиться. А можна винести з цього урок.

Коли батько, наказував мене, то ставив у кут з приказкою: "Не доходить через голову - дійде через ноги!". Саме в такому куті наші урядовці зараз і стоять: до них "через ноги" доходить, що, "на дурня" можна проскочити в Україні, але не на міжнародному рівні. Це всередині країни можна заявити, що ми дотримуємося Закону, і продовжити його порушувати. За кордоном, як з'ясувалося, це не проходить. Треба не казати, що ми виконуємо міжнародні зобов'язання, а виконувати їх. *

4_ ХТО ЩО РОЗУМІЄ ПІД НАЦІОНАЛЬНИМИ ІНТЕРЕСАМИ УКРАЇНИ.

В чому можна погодитися з лобістами каналу на Бистрому - що наші сусіди в Дунайському регіоні ущемляють інтереси України: молдавани - нафтотерміналом в Джурджулешти, румуни - перерозподілом стоку Дунаю, забрудненням його басейну ціанідами, тощо.

Щодо необхідності захищати свої інтереси багато галасу, обурень, - навіть від громадських організацій вимагали зайнятися цими проблемами (тільки незрозуміло як, - за МЗС ноти писати?). А як насправді ці інтереси захищаються - незрозуміло. Мені здається, що ніхто цими проблемами взагалі не займається, а спливають вони лише тоді, коли треба заявити, що не тільки у нас "рильце в пушку".

На початку 2006 року мені довелося прийняти участь у Міжнародній конференції з охорони і сталого розвитку дельти Дунаю. Проводилася вона під егідою ЮНЕСКО за участі делегацій України, Молдови й Румунії, представників Ради Європи та міжнародних інституцій. Ось на ній було дуже чітко видно, в кого які національні інтереси.

На засіданнях молдавани були найбільш європеїзованими та демократичними - делегація підтримувала чи не будь-яку пропозицію міжнародних інституцій. Правда, потім, в кулуарах, вони іронічно відмічали, що ніхто цього все одне не робитиме...

Румунські чиновники, перш за все, дипломати, збитою когортою буквально вигризали те, що їм було треба. Боролися за кожний пункт резолюції. Кидалося у очі, що всі вони чудово орієнтуються в проблематиці.

Наші держслужбовці веселили весь загал. Абсолютно протилежні думки - ніяк не узгоджені між собою, безпідставні заяви, голослівні звинувачення опонентів, твердження усупереч міжнародним зобов'язанням та такі, що взагалі не мали фактичної основи, - загалом це виглядало як "хто в ліс, хто по дрова". Якщо інтереси України таким чином захищаються постійно - ситуація, яка склалася цілком закономірна.

А, може, справа в іншому? Україна з держави перетворилася на сукупність бізнес-інтересів правлячих кіл. Якщо к каналу на Бистрому є бізнес-інтерес - цей проект і лобіюється, і, як-ніяк, захищається на міжнародному рівні. І, в разі необхідності, на його підтримку можуть бути витягнуті і Джурджулешти, і ціаніди в Тисі, і перехват води на Тульчинське гирло. А самі ці проблеми наших можновладців не турбують, бо до них ніхто особистого інтересу не має...

Тому вишукування зовнішніх і внутрішніх ворогів нічого корисного національним інтересам не принесе. Наші національні інтереси захищатимуться лише тоді, коли Україна з купки ЗАТ, крупніші з котрих "Адміністрація Президента", "Кабмін" та "ВРУ", - знов стане державою. *

Коли в 2004 році на Бистрому під фанфари відкрили канал, директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич написав дуже влучну статтю "Время нас рассудит": і прибічники, і опоненти каналу лишилися на своїх позиціях, а яка з них вірна - час покаже.

І час показує: "надприбутковий" канал усупереч бюджетній голці замулюється, а Україну за нього починають припікати конвенції. До цього часу жодний з українських урядів ніяких висновків з дунайського уроку не зробив, більш чи менш детально повторюючи всі кроки попередників. Але раніше до них доходило "через голову". Цікаво, скільки доходитиме "через ноги"?

І подальша перспектива в цій сфері багатообіцяюча: хіба українська влада порушує лише одну конвенцію? Ще є дерибани придніпровських земель на Херсонщині, які охороняються Рамсарською конвенцією, є нищення місць перебування рідкісних видів, які охороняються Бернською конвенцією, в нас тут і там порушується право громадян на доступ до екологічної інформації, гарантоване Оргуською конвенцією, - та чи мало, того, що порушує наша влада? Все не згадаєш.

Коли за це стоятимемо в куті?

С. Шапаренко, ЕкГ "Печеніги" *

____________________

КОНТАКТИ: Екологічна група "Печеніги" (Харків):

Сергій Шапаренко; тел. (066) 387-46-81

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного соціально-екологічного Союзу.

_______________________________________________________________________

КАМПАНИЯ ПО СПАСЕНИЮ ДУНАЙСКОГО БИОСФЕРНОГО ЗАПОВЕДНИКА (87) Общественные экологические организации Украины обратились к правительству относительно будущего судоходства на Дунае. Открытое обращение КАНАЛ НА ГИРЛЕ БЫСТРОМ - ПОЗОР И БЮДЖЕТНАЯ ПРОРЕХА УКРАИНЫ!

Президенту Украины В. Ющенко Премьер-министру Украины Ю. Тимошенко Министру охраны окружающей природной среды Г. Филипчуку Министру транспорта и связи Украины О. Винскому За последние несколько лет нарушение Украиной своих международных обязательств в сфере охраны окружающей среды стало традицией. Последнее в этом ряду - несоблюдение Украиной Орхусской конвенции, конвенции, определяющей права и участие общественности в принятии решений относительно охраны окружающей среды. Решение об этом (уже второе в отношении Украины!) приняло 11-13 июня Совещание Сторон этой конвенции. Не последней причиной такого "признания" Украины является тотальное игнорирование общественного мнения при строительстве канала Дунай - Черное море по гирлу Быстрое Дунайского биосферного заповедника. С 2001 г. этот проект лоббируется всеми украинскими правительствами - независимо от их политической окраски. Уже во времена президентства В.Ющенко высшие должностные лица страны неоднократно заявляли о его "политичности". Следует понимать, что именно она должна была оправдать его экологическую вредность и экономическую нецелесообразность. Со времен Г.Кирпы каждый новый министр транспорта заявлял о большой рентабельности канала и обещал, что в ближайшее время он заработает на полную мощность и засыплет украинский бюджет деньгами. Однако эти минтрансовские прогнозы не сбылись ни разу, а в качестве причин таких неурядиц притягивались недостаточное бюджетное финансирование (!), огрехи предшественников, наводнение и тому подобное. После чего давались новые обещания экономического чуда, тратились бюджетные средства - и так далее, по замкнутому кругу. Например, в прошлом году министр транспорта Н.Рудьковский обещал, что углубление канала будет завершено до конца года. Не было завершено. В январе новый министр транспорта О.Винский пообещал завершить его уже в этом году. С начала апреля на дноуглубительные работы было потрачено 10,4 млн. грн. бюджетных средств, но глубины на судовом ходу уменьшились - с 5,5 до 4,5 метра. Учитывая, что сильного паводка в этом году не было, интересно, кого или что в этот раз обвинят в провале канала? Заслуживает внимания, насколько упрямо верховная власть Украины игнорирует любую критику данного проекта. Кроме множества заявлений украинской и международной научной и экологической общественности, выводов независимых экспертов, не были приняты во внимание и выводы государственного учреждения - Счетной Палаты. Ее Коллегия Постановлением от 21 июля 2006 г. "О результатах аудитов эффективности выполнения мероприятий по охране окружающей природной среды при строительстве и реконструкции водных и автомобильных путей Украины" пришла относительно канала на Быстром, фактически, к тем же выводам, что и неправительственные организации. Ни общественности, ни Счетной Палаты, ни Президент, ни кабинеты министров не услышали. Поскольку данный проект "возбуждается" перед каждыми выборами, на которые Украина сегодня очень богатая, создается впечатление, что для них он и нужен. Потому что, сколько именно денег было потрачено на дноуглубление на взморье, подсчитать невозможно... Чем же обернулась для Украины такая "политичность" этого проекта? Ее международным имиджем. Только в этом году благодаря каналу на Быстром Украину трижды обвинили в нарушении международных обязательств: в марте - Евросоюз и Комитет по имплементации Конвенции Эспо, а теперь - и Совещание Сторон Орхусской конвенции. Учитывая приведенное выше, мы считаем необходимым повторить требования, которые уже неоднократно заявляли Вам общественные организации: к Президенту Украины 1. Отменить Указ Президента Украины "О расширении территории Дунайского биосферного заповедника" от 2. 02. 04 N 117/2004 и Указ Президента Украины "О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 6 июня 2003 года "О состоянии выполнения Указа Президента Украины от 10 августа 1998 года N 861 "О создании Дунайского биосферного заповедника" и перспективы строительства судоходного пути Дунай - Черное море" от 10 июня 2003 N 502/2003 как не отвечающие международным обязательствам Украины, и нарушающим национальное законодательство. к Кабинету Министров Украины: 2. Поручить НАН Украины с привлечением международных экспертов осуществить комплексную оценку социально-экономических аспектов существующих вариантов сооружения судового хода Дунай - Черное море в украинской части дельты, и на ее основании выбрать экономически, социально и экологически наиболее оптимальный вариант строительства. 3. До осуществления этой оценки прекратить любые действия, в том числе, и финансирование из Государственного бюджета Украины, по 2-й очереди ГСХ Дунай - Черное море через гирло Быстрое. 4. Поручить НАН Украины с привлечением международных экспертов провести оценку влияния на окружающую природную среду, в том числе, и в трансграничном контексте, первой очереди ГСХ Дунай - Черное море через гирло Быстрое. На ее основании подсчитать ущерб, нанесенный природным комплексам Дунайского биосферного заповедника. к Министерству охраны окружающей природной среды: 5. Пересмотреть свой предыдущий вывод экологической экспертизы N 345 проекта канала на полное развитие с учетом решений комиссии Эспо, Бернского комитета и позиций других международных организаций, институтов и экспертов и с привлечением представителей общественности к этому процессу. к Министерству транспорта и связи Украины: 6. При последующем решении вопроса относительно сооружения канала Дунай - Черное море привлекать общественность и учитывать мнение общественности, в соответствии с требованиями Орхусской конвенции, предусматривать альтернативные варианты таких проектов. Властям Украины следует понять, что путь к Европейскому союзу - не пустая декларация, а соответствие европейским демократическим стандартам, верховенство права и соблюдения всех своих международных обязательств и национального законодательства. А в международной критике, которая возникла именно из-за нарушения законодательства, не следует искать происки шпионов и мнимых внешних и внутренних врагов. Международный имидж Украины создали те, кто нарушил ее международные обязательства, а не те, кто осмелился об этом не молчать. Наступила пора признавать свои ошибки и искать адекватные пути их исправления. Иначе наше стремление в Европу так и останется на уровне прожектов! * ____________________ КОНТАКТЫ: Экологическая группа "Печенеги" (Харьков): Сергей Шапаренко; тел.: (066) 387-46-81 Подготовлено ЭкГ "Печенеги", членом Международного социально-экологического Союза. _______________________________________________________________________ КАМПАНІЯ ІЗ ПОРЯТУНКУ ДУНАЙСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА (86) 26 червня в агентстві УНІАН відбулася прес-конференція, організована Міжнародною благодійною організацією "Екологія-Право-Людина" "Через Дунайський канал до міжнародного скандалу". Конференція була присвячена подіям за рік навколо каналу Дунай - Чорне море через гирло Бистре Дунайського біосферного заповідника. На прес-конференції виступали: Ольга Мелень, лауреат міжнародної екологічної премії Голдмана, керівник юридичного відділу МБО "Екологія-Право-Людина", Сергій Шапаренко, голова Ради ЕкГ "Печеніги", Михайло Нестеренко, менеджер проекту Всесвітнього фонду природи в дельті Дунаю, Ганна Голубовська-Онісімова, президент ВЕГО "МАМА-86" та Тетяна Малькова, директор інформаційного центру  "Зелене досьє". Важливою подією в "канальній" епопеї є те, що 20 травня на Четвертій нараді сторін Конвенції Еспо  українська делегація взяла на себе зобов'язання не починати робіт по другому етапу спорудження каналу до перегляду рішення цієї наради (нарада прийняла рішення щодо недотримання Україною вимог конвенції при прийнятті рішення по другому етапу будівництва каналу - на його повний розвиток). Про інші події див. у доповідях учасників прес-конференції. 1_ О. Мелень: "Через Дунайський канал до міжнародного скандалу". 2_ Всемирный фонд природы: "Канал "Быстрое": Украина не соблюдает Конвенцию Эспо". 3_ Г. Голубовська-Онісімова: "Чому Україна отримала умовне попередження за невиконання Орґуської конвенції?"   1_ О. МЕЛЕНЬ: "ЧЕРЕЗ ДУНАЙСЬКИЙ КАНАЛ ДО МІЖНАРОДНОГО СКАНДАЛУ" Питання щодо добудови каналу Дунай - Чорне море через гирло Бистре вже протягом 4 років турбує громадськість, міжнародну спільноту та вищих посадових осіб держави. Причиною такої підвищеної уваги до даного об'єкту є, з одного боку, велика зацікавленість Міністерства транспорту України в його будівництві для розвитку 7 транспортного коридору, з іншого боку, протести екологів, зумовлені тим, що траса каналу проходить через гирло Бистре - особливо цінну територію Дунайського біосферного заповідника. Рішення щодо законності даного будівництва до сьогодні знаходиться на розгляді судів, державних органів, міжнародних організацій. Канал спричинив серйозний конфлікт із Румунією, на боці якої стоїть Європейський союз та міжнародні організації, а також конвенції, що Україна порушила в процесі будівництва каналу. В травні та червні 2008р. було оголошено про застосування політичних санкцій щодо України у зв'язку із порушенням вимог міжнародних конвенцій в процесі прийняття рішень щодо каналу Дунай-Чорне море, в результаті чого Україна пообіцяла міжнародній спільноті переглянути свої рішення щодо побудови ІІ черги каналу. Міжнародний скандал набирає обертів, і Україна змушена звітувати про свої незаконні дії. На захисті Дунайського заповідника став Верховний суд України, який в листопаді 2007 р. відмінив всі рішення нижчих судів, що незаконно позбавили ДБЗ державного акту на право постійного користування землею в дельті Дунаю. Цим рішенням також створено перешкоди для подальшого дерибану заповідних земель дельти. На сьогодні глибини на каналі продовжують падати, зупиняючи навігацію. Проте державне фінансування днопоглиблювальних робіт продовжує надходити, що наштовхує на думку про неефективність  використання бюджетних коштів. Огороджувальна дамба, що повинна зменшувати заносимість входу в канал та його замулювання, так і не побудована повністю, хоча кошти на її будівництво ще були витрачені ще у 2005-2006 роках. В результаті аудиту Рахункова палата зробила висновок про те, що дії Міністерства транспорту та зв'язку і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо вирішення проблеми   відновлення глибоководного судноплавного каналу Дунай - Чорне море носили непослідовний характер. Серед кількох варіантів проходження траси каналу уряд вибрав найбільш безперспективний. Сьогодні уряд має прийняти політичне рішення - чи вкладати далі бюджеті кошти в такий безперспективний варіант каналу - через гирло Бистре, який не приносить доходу державі, чи прислухатися до думки експертів та обрати інший варіант будівництва каналу, що не буде зачіпати цінні території дельти Дунаю та врахує закони природи? Таке рішення також дозволить покращити  зіпсутий імідж України на міжнародному рівні як недемократичної держави що нищить довкілля. * 2_ ВСЕМИРНЫЙ ФОНД ПРИРОДЫ: "КАНАЛ "БЫСТРОЕ": УКРАИНА НЕ СОБЛЮДАЕТ КОНВЕНЦИЮ ЭСПО". На Четвертой встрече Сторон по вопросам конвенции Эспо об Оценке влияния на окружающую среду в трансграничном аспекте, которая прошла в Бухаресте с 19 по 21 мая 2008, было принято решение о том, что Украина не соблюдает обязательств, взятых на себя в рамках этого международного соглашения в связи со строительством глубоководного судового хода на устье "Быстром", проходящего через территорию Украинского Дунайского биосферного заповедника. На этой встрече делегация от Украины заявила о том, что Украина пересмотрит решение о полной реализации данного проекта, а также что вторая фаза проекта не будет продолжена до тех пор, пока Украина не выполнит всех обязательств в рамках Конвенции. ВВФ приветствует такое решение Сторон Эспо, а также заявление Украины о том, что будут предприняты все необходимые шаги для решения этой проблемы. В то же время Всемирный фонд природы по-прежнему обеспокоен проведением строительных работ на территории Украинского Дунайского биосферного заповедника. "Судоходство на канале "Быстром" не может быть разрешено с экологической точки зрения. Оно наносит слишком большой ущерб природе и, как показал Исполнительный Комитет Конвенции Эспо, имеет значительное трансграничное влияние на природные системы международного и глобального значения", - заявил Майкл Балтцер, Директор Дунай-Карпатской программы Всемирного фонда природы ВВФ.  Поэтому Всемирный фонд природы полагает, что Украине следует более детально рассмотреть альтернативы для улучшения судоходства между Черным морем и Дунаем в украинской части Дельты, которые будут иметь меньшее экологическое влияние, но в то же время будут отвечать социальным и  экономическим интересам страны. Всемирный фонд природы ВВФ в настоящее время проводит исследование, которое может помочь определить альтернативные варианты развития судоходства в Украинской части Дельты Дуная, которые будут иметь меньшее воздействие на окружающую среду и меньшее трансграничное влияние. Исследование проводится голландской консалтинговой компанией DHV B.V. совместно с экспертами по судоходству из Украины и Румынии. Отчет ВВФ согласно проведенному исследованию будет готов к началу июля 2008 года. Отчет будет отправлен на рецензию государственным организациям как в украинской, так и в румынской части Дельты, включая Академию наук Украины и Институт Дельты Дуная. Всемирный фонд природы ВВФ по-прежнему готов сотрудничать со всеми сторонами для решения проблем с судоходством в Дельте Дуная и оказывать в этом посильную помощь. Дельта Дуная, которая находится на территории Украины и Румынии и включает Биосферный заповедник ЮНЕСКО и Территорию всемирного наследия, является одним из наиболее ценных природных регионов мира, который насчитывает более 1000 видов растений и более 4300 видов животных. На этой территории находятся места гнездования находящихся под угрозой исчезновения видов птиц, таких как белый и розовый пеликаны, малый баклан, зимовки краснозобой казарки, а также многие охраняемые виды осетра. * 3_ Г. ГОЛУБОВСЬКА-ОНІСІМОВА: "ЧОМУ УКРАЇНА ОТРИМАЛА УМОВНЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ ОРҐУСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ?" На Третій зустрічі сторін Орґуської конвенції в Ризі (11-13 червня 2008 р.) Україні винесли умовне попередження про недотримання умов Орґуської Конвенції. Якщо до 1 січня 2009 року наша держава так і не виконає покладених на неї зобов'язань - з 1 травня 2009 року в дію вступить передостання за жорсткістю санкція - попередження. Останній крок - призупинення членства. Але ми не можемо цього допустити! Сутність дій, яких вимагав від України Комітет з дотримання Орґуської конвенції в 2005 році, і визнав їх невиконаними в 2008 році, полягає в забезпечення виконання статті 6 Орґуської конвенції "Про участь громадськості в прийняття рішень з конкретних видів діяльності", на прикладі будівництва сумнозвісного каналу. Інформування громадськості про рішення, що готується, повинно відбуватися на ранній стадії. Згідно з Законом "Про екологічну експертизу" Заяви про екологічні наслідки реалізації об'єктів (будівництва, експлуатації), повинні публікуватися ще на передпроектній стадії та інформувати громадськість про проведення екологічної експертизи (яка є обов'язковою) через засоби масової інформації. Тільки після публікації Заяви про екологічні наслідки, може розпочатися процедура державної екологічної експертизи. У випадку будівництва каналу Дунай - Чорне море, Заява про наслідки була опублікована за 7 днів до затвердження висновків оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Громадськість не була проінформована на ранній стадії про рішення, що планується, а на інформаційний запит щодо надання висновків оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) для ознайомлення, було отримано відмову. Саме це склало основу "української справи". Тим часом, з 2004 року Мінприроди почало видавати накази про затвердження переліків конфіденційної інформації, якій надається гриф ДСК. Два з них вийшли у проміжок між Другою та Третьою зустріччю сторін Орґуської конвенції. Всі вони містили у затверджених переліках "окремі висновки екологічної експертизи". Це призвело до того, що, за результатами розслідувань громадських організацій, близька половини державних обласних управлінь Мінприроди видали власні місцеві накази, де вже ВСІ висновки екологічної експертизи відносилися до інформації ДСК. Всі ці рішення є протилежними до тих, що вимагалися від України Комітетом з дотримання в 2005. До того ж, ще й після Другої зустрічі сторін, Мінприроди скасувало інструкцію з проведення екологічної експертизи, яка надавала конкретні приписи щодо інформування та залучення громадськості. Після виходу наказу ДСК за підписом міністра Філіпчука 28 березня 2008 року, громадські екологічні організації провели прес-конференцію та виступили з заявою, також безпосередньо під час колегії Мінприроди, з вимогою скасувати цей наказ в частині, яка суперечить українському законодавству. На відповідь, міністр скасував свій наказ і 9 червня видав новий наказ ДСК, і в ньому більше немає висновків державної екологічної експертизи! Це, безумовно, прогрес, але цей прогресс  відбувся під час роботи в Ризі, коли тривали засідання Комітету з дотримання Орґуської конвенції та Робочої групи Зустрічі сторін, на яких розглядалося питання недотримання України. На жаль, відповідальний за впровадження Орґуської конвенції в Україні не зміг скористатися цим вигідним фактом в процесі переговорів в Ризі. Серед цивілізованих країн на Третій Зустрічі Сторін Україна виглядала чи не найгірше. Безумовно, це сором для України. Відповідальний за впровадження Орґуської конвенції має нести особисту відповідальність за такий ганебний результат, як і вся українська делегація. Натомість, вже після оприлюднення рішення Сторін Конвенції про умовне попередження на сегменті високого рівня Міністр заявив, що у всьому насправді винні деякі громадські організації, які начебто ганьблять Україну на міжнародній арені, аби отримати більше грантів. * КОНТАКТИ: Ольга Мелень, МБО "Екологія-Право-Людина" (Львів); тел.: (032) 243-38-88, <molya@uoregon.edu> Михайло Нестеренко, Дунай-Карпатська програма ВВФ/Украина; тел..: (050) 316-17-39, <wwfdcp@mail.ess.od.ua> Ганна Голубовська-Онісімова, ВЕГО "МАМА-86"; тел.: (067) 465-70-46, <anna@mama-86.org.ua> Екологічна група "Печеніги" (Харків): Сергій Шапаренко; тел.: (066) 387-46-81, <pechenegy@rambler.ru>   Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного соціально-екологічного Союзу.     © "Объективная газета" >>>На лучшем хостинге в Украине - http://www.giga.com.ua НАШ БАННЕР: При любом использовании материалов сайта, гиперссылка на http://www.og.com.ua/ желательна. Редакция "Объективная газета" может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.